Пішов синок у армію,
Дрібні листи пише:
«Міцно тата обнімаю,
Маму — ще міцніше.
Взяли мене у піхоту.
Прошу маму й тата:
Вишліть сотню карбованців —
Куплю автомата».
А за місяць той синочок
Пише ще дрібніше:
«Люблю сильно свого тата,
Маму — ще сильніше.
Я вже став артилеристом.
Любі мамо й тату!
Вишліть двісті карбованців,
Я куплю гармату».
Ой відправив батько гроші
И сів листа писати:
«Любий синку! Вчися влучно
Бити із гармати.
Та не здумай переходить
В танкову частину,
Бо купити тобі танка
Я не зможу, сину».
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Пилип у Римі
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Побалакали
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)