Батько став серед кімнати, гаманцем трясе.
— Подивіться, п’ять копійок лишилось — і все.
Це синок мій із кишені гроші вичища,
Щоб крутити в ресторанах всякі ча-ча-ча.
Що за люди? Що за звички? Що це за сім’я? —
Мати каже: — А можливо, взяла гроші я?
— Ні, не ти! — гукає батько. — Ти береш не так.
Якби ти, хіба б лишився хоч один п’ятак?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Порушниця
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Солдатська лірика
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)