Як почав начальник главку “видавати” анекдоти,
Розсмішив своїх підлеглих, всі іржуть, як ідіоти.
Лиш один стоїть скривившись, треться-мнеться біля столу.
— А до тебе не доходить? — хтось смикнув його за полу.
Той сердито огризнувся:
— Я сюди приніс заявку.
І чого мені сміятись, коли я не з цього главку?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Сваха Домаха
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Слонячий раціон