Перший раз у тир прийшли молоді солдати.
Жвавий, бравий старшина учить їх стріляти.
— Ти чого-то в «молоко» палиш? Недотепа!
Дай рушницю, покажу, як стріляти треба.—
Раз пальнув і не попав…— Що ти там киваєш?
Це тобі я показав, як ти сам стріляєш.—
Вдруге стрельнув — промахнувсь.— Не хіхікай,— каже.—
Я наочно показав, як дружок твій маже.—
Втретє стрельнув і таки влучив по мішені.
— От стріляти треба як, лопухи зелені!
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Профілактика
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Хто – куди
(Оцінок ще немає)