Розмовля онук маленький з дідусем Семеном.
— А я знаю, а я знаю! Ви були спортсменом.
— Та від кого ж ти дізнався,
— Від бабусі діду.
Я підслухав, як бабуся казала сусіду,
Що ви такі швидкі були, хоч надінь вуздечку.
Тільки каже, що стрибали не в тирсу, а в гречку.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Серед темної ночі
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Синок
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)