Павло Глазовий – Свіжина: Вірш

На базарі дядько п’яний зуби вискаля.
— Наваліться, громадяни! Продаю кроля. —
Літня жінка м’ясо нюха.
— Хай боронить бог…
Скільки днів уже минуло, як цей кролик здох?
— Ти купуй, — говорить дядько, — не шкодуй грошей.
М’ясо свіже — він сьогодні ще ловив мишей.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Свіжина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Свіжина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.