Ще не всі живуть окремо. Є й такі квартири:
Одна кухня, одна ванна, а сімей — чотири.
Якось, вставши серед ночі, молодичка Ася
Зачинилася у ванній, швидко роздяглася.
Раптом глянула на двері і очам не вірить:
Звідти в дірочку маленьку хтось на неї зирить.
Ася юбкою прикрилась, двері відчинила
І уздріла двох сусідів — Федора й Бавила,—
Та як крикне:
— Як не сором? Хворі ви чи п’яні?
Чи не бачили ви жінки у такому стані? —
А Вавило:
— Тихо, дєтка! Не туди ти хилиш.
Ми дивились, чиїм милом ти себе намилиш.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Страшна жінка
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Чудний школяр
(Оцінок ще немає)