Павло Глазовий – Українське військо: Вірш

Ходить прапорщик Задранцев
По казармі вранці.
Пильним оком оглядає
Хлопців-новобранців.

— Фамілія?
— Давимуха.
— А твоя?
— Петренко.
— А как твоя фамілія?
— Передерієнко.
— Ні хрєна себе фамілька…
А ти?
— Дерев’янко.
— Ну, а што ти, Дерев’янка,
Дєлал на ґражданкє?
— Орав, сіяв…
— Зачем орал?
— Така була праця…
— Теперь орать здєсь я буду,
А ти — подчіняться.

Так у війську українськім
Прапорщик Задранцев
На свойом общепонятном
Учить новобранців.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Українське військо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Українське військо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.