Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали
Міліціонера:
— Чи потрапити ми можем
На прийом до мера? —
Козирнув сержант бадьоро.
— Голови немає.
Він якраз нові будинки
В Дарниці приймає. —
Здивуванням засвітились
Очі у туриста.
— Ваша мова бездоганна
І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді,
Галасують знову,
Що у Києві забули
Українську мову. —
Козирнув сержант і вдруге. —
Не дивуйтесь,— каже. —
Розбиратися у людях
Перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.
Аналіз вірша “Заморські гості” Глазового
Гумореска присвячена підтримці української мови. Павло Глазовий написав чимало творів, у яких висміював прагнення деяких українців зректися рідної мови. І ця гумореска ‒ одна з таких мініатюр.
Головна ідея твору ‒ возвеличення людей, які завдяки своїм духовним якостям зберігають єдність зі своїм народом через мову та висміювання тих, хто легко рідної мови зрікається.
Точний рік написання гуморески невідомий, проте, найімовірніше, мова йде про часи перебудови або навіть початку Незалежності України, коли представники української діаспори почали поновлювати звʼязки з родинами і приїжджати в Україну.
Сюжет гуморески ‒ заморські гості, які володіють українською мовою, мандрують Києвом і приходять до райради. Тут вони спілкуються українською з міліціонером, який охороняє будівлю і радіють, що він відповідає українською. У свою чергу міліціонер відповідає, що він просто добре розбирається в людях і говорив з ними українською, бо вони культурні люди ‒ шпана українською не розмовляє.
Образ міліціонера показаний позитивним. Він ввічливий, обізнаний у справах райради, приємний у спілкуванні, щедрий на компліменти.
Туристи налаштовані патріотично, але, вочевидь, в Україні раніше не бували. Вони демократичні і хочуть зайти в адміністративні будівлі, хоч мешканці Києва заходять туди тільки у справах.
У вірші використані такі художні засоби:
- Епітети ‒ «українська», «культурні», благородні»;
- Повтори ‒ «козирнув сержант»;
- Метафора ‒ «засвітились очі», «будинки приймає»;
- Інверсія ‒ «чи потрапити ми можем».
Автор використовує різні шари лексики, щоб краще продемонструвати особливості героїв байки. Так, канадійці називають посадовця «мером», хоч такої посади в українському законодавстві не існувало і, до речі, не існує досі. Міліціонер вживає сленгове слово «шпана».
Вражає, що збереженням української мови й культури стурбовані у далекій Канаді, де люди змогли зберегти і мову, і звичаї, проте самі українці турбуються про це далеко не завжди. Українську мову, відповідно до думки міліціонера, зберігає еліта суспільства чи просто кращі представники населення.
Символічно, що співрозмовником, який з іноземцями спілкується українською в Україні, є саме міліціонер ‒ уособлення держави, права. Це, як і аргументи міліціонера на користь української, є стимулом для відродження мови.
