— В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата.
Будівельна, 48, квартира сто п’ята.
Я дзвінка ще не поставив, так ти сигналь стуком.
Можна стукати коліном, можна й закаблуком.
— А чому не кулаками, дозволь запитати?
— Так ти ж будеш подарунки у руках тримати.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Кумова теорія
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Зальотник
(Оцінок ще немає)