Пише студент батькам своїм:
«Скоро я женюся.
Є у мене наречена,
Звуть її Маруся.
Чи хороша вона дуже,
Сказать не беруся.
Шліть чотири карбованці,
Я з нею знімуся».
І відписав йому батько:
«Хороший мій сину!
Посилаю тобі грошей
Тільки половину.
Нехай зніметься Маруся —
І буде прекрасно.
Твою пику ми й без фото
Уявляєм ясно».
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Жерар
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Здрастє, мама родная
(Оцінок ще немає)