Жорі й Лорі — по сімнадцять.
Лора каже: — Жоро,
От де хохма! Я дитину
Буду мати скоро.
Батько сердиться на мене,
Заїдає мати.
«Чим,— чіпляються,— дитину
Будеш годувати?» —
Жора свиснув: Не тушуйся.
Нам з тобою хватить,
Бо на мене ще мій предок
Аліменти платить.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Перший лист
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Кумів моціон
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)