Павло Тичина – Іспит: Вірш

Тільки що почали ми землю любить, взяли
заступа в руки, холоші закачали… —
— ради бога, манжети надіньте, що-небудь їм
скажіть: вони питають, чи єсть у нас

культура!

Якісь цибаті чужоземці покурювали

крізь пенсне.

А навколо злидні — як гудина, як гич!

А навколо

земля, столочена, руда…

Тут ходив Сковорода.

Антистрофа

Найглибший, найвеличніший і разом з
тим
найпростіший зміст, укладений на
двох-трьох
нотах, — оце й є справжній гімн.

Без конкурсів, без нагород напишіть ви

сучасне

“Христос воскрес”.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Тичина – Іспит":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Тичина – Іспит: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.