I
Іду з роботи я, з завода
маніфестацію стрічать.
В квітках всі улиці кричать:
нехай, нехай живе свобода!
Сміється сонце з небозвода,
кудись хмарки на конях мчать.
Іду з роботи я, з завода
маніфестацію стрічать.
Яка весна! Яка природа!
У серці промені звучать…
— Голоту й землю повінчать!
тоді лиш буде вічна згода.
Іду з роботи я, з завода.
II
Мобілізуються тополі
під хмарним вітром на горі…
Уже давно ми на порі,
давно всіх кличемо: до волі!
До волі: бідні, босі й голі!
не час сидіти у норі!
Мобілізуються тополі
під хмарним вітром на горі…
Гукнем же в світ про наші болі!
Щоб од планети й до зорі —
почули скрізь пролетарі,
за що ми б’ємся тут у полі!
Мобілізуються тополі!
