Павло Тичина – Зоставайся, ніч настала: Вірш

— Зоставайся, ніч настала,
Все в тумані-молоці. —
Спать мене поклала Тала
На дівочій руці.

Щось питає, обіймає
Чисте, біле, молоде…
І світає й не світає,
Тільки ранок не йде.

Ой ти ранку, любий сонку,
Треті півні голосні!
Взяв дівчину беззаконку
На двадцятій весні.

Встала Тала в білій льолі:
— Ну, приходь же, жду вночі, —
За вікном шумлять тополі,
Журавлині ключі…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Тичина – Зоставайся, ніч настала":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Тичина – Зоставайся, ніч настала: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.