Повій ти, тихий вітрочку: Вірш

Повій ти, тихий вітрочку,
Розколиши колисочку,
Розколиши колисочку,
Най колише дитиночку.
Най колише маленькую,
Бо вна плаче, а я чую.
Тихо, тихо, дитиночко,
Онде летить соколочко.
Та як він твій плач учув,
Зараз тебе зарабуе.
Понесе тя в сині гори,
Тоді мені буде горе.
Спи, дитинко, життя моє,
Яке ж красне личко твоє,
— Ще го сонце не спалило,
Ще го лихо не прикрило.
Гей, коби я чари знала,
Я би таке вчарувала,
Щоби ця моя дитина
Нігде в світі не бідила.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Повій ти, тихий вітрочку":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Повій ти, тихий вітрочку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.