Прийшла карта до двора, до двора,
Що рекрутів брать пора.
Прийшов соцький, прийшов війт, прийшов війт, –
Я із хати та й на тік,
Там сховався в житній стіг.
А в стогові та й найшли, та й найшли,
Назад руки зв’язали
Та в присутствіє повели;
Та в присутствіє повели,
Та під міру підвели,
Та під міру підвели.
Хлоп до міри не дістав, не дістав,
Панок грішми підсипав, підсипав,
Панок грішми підсипав, підсипав,
– Хлоп навіки та й пропав.
Літ за двадцять я вернувсь, я вернувсь,
Ні до кого пригорнуться:
Жінка з журби померла, померла,
Дочку взяли до двора, до двора.
Мого Гриця та й били, та й били
Та навіки забили.
- Наступний вірш → Вчила мене мати як мужа любити
- Попередній вірш → Ой, на горі й сухий дуб