Роман Бабовал: Вірші

Роман Бабовал (1950-2005) — український і франкомовний поет із Бельгії, чия творчість вирізняється унікальним поєднанням культурних світів і глибинним осмисленням людського буття. Він писав у дусі модернізму, будучи близьким до Нью-Йоркської групи, але з власним голосом, що тяжів до екзистенційних роздумів. Його поезія пронизана темами самотності, пошуку сенсу життя і внутрішньої боротьби, які він передавав через складні образи й асоціативний стиль.

Бабовал часто звертався до мотивів подорожей — як фізичних, так і метафоричних, що символізували рух душі крізь хаос і гармонію. Любов у його творах постає не лише як почуття, а як трансцендентна сила, що переплітається з болем і втратою. Живучи в еміграції, він зберігав тісний зв’язок з українською культурою, але водночас уникав сентиментальності, характерної для традиційної diaspora-поезії. Його вірші сповнені вишуканою мовою, інтонаційною свободою й тонким відчуттям ритму, що робить їх елітарними й водночас проникливими. Бабовал також перекладав українську літературу французькою, прагнучи донести її до світу, що додавало його творчості особливого виміру. Через поезію він досліджував межі людської свідомості, часу й ідентичності, залишаючи читача в роздумах над вічними питаннями.