щоночі дотиками ми себе
шукали й не знайшли там де були
найвищий час нам розпрощатися
щоб не забули нас (ні ми — себе):
наліво ти — мов знов до себе
направо я — де вже мене нема
- Наступний вірш → Роман Бабовал – в саду розмножились берези
- Попередній вірш → Степан Бабій – Війна у моєму серці
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші