Роман Купчинський – Вітер: Вірш

Як забрався останній сніп з поля
На спочин у стодолу,
Вийшов вітер потиху з подолу
І розглянувся… Воля!

“Грай музико!” Заграли тополі,
“Веселіше!” усюди…
“Гей, набік там погорблені люди,
Я танцюю на полі!”

Довгополий жупан свій розкинув,
Вдарив в землю обцасом
І пішов і пішов вихилясом,
І пішов і полинув.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Роман Купчинський – Вітер":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Роман Купчинський – Вітер: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.