Роман Купчинський – Вітер (В погоню, в погоню): Вірш

“В погоню, в погоню за ним!
Гляньте — тіка в далині!”
Дивуються трави: “За ким?!”
“Вітер!” — Кричать ясені.
Береза: “Ой, коси порвав!”
Липа: “І груди роздер!”
Хвилюється спінений став:
“Вихлюпав сотню відер!”
“Тримайте!” — зворушились трави.
“Ховайся!” — підшепнула вика.
Поклалися трави, як лави.
(Горою розбішені коні!..)
“Хто то?” — стремтіла осика.
“Вітер!” — кричать яблуні.
“Тримайте, держіть!” — ясені.

Один тільки шлях у погоні…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Роман Купчинський – Вітер (В погоню, в погоню)":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Роман Купчинський – Вітер (В погоню, в погоню): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.