Кругом по полю чарівниця
До місяця полотна сушить,
Зубами скреготить, свариться,
Хто полотно ногою рушить.
Патлаті кужеле поклала,
Де сосни синіли зелені,
І відьмам прясти наказала
На льодовому веретені.
Село натрумниками вкрила,
Село веселе, стоголосе,
Сама на пригорбі присіла
І вітром чеше сиві коси.
