Переклад українською – Валерія Воробйова
Ведмедикові п’яти років
Давали чемності уроки.
— В гостях cиди тихенько,
Ведмедику маленький,
Не чванься, усміхайся,
Знайомим всім вклоняйся.
І уступай дорогу,
Й не наступай на ногу.
Прилюдно не чешися,
Не лайся, не сварися.
Не чавкай і не позіхай,
А позіхнеш – швиденько
Одразу рота прикривай
Ти лапою чемненько.
Будь чемним, не пручайся,
І місцем поступайся.
І старість поважай.
Бабунечку-ведмедицю
В туман і ожеледицю
Додому проводжай!
Отак ведмедю п’яти років
Давали чемності уроки.
Але дарма ведмедик вчиться,
Ведмідь ведмедем залишиться.
Знайомим він вклонявся,
І місцем поступався.
Зустрівши вовка, чи лисицю
Вітався з ними, як годиться.
А тим, кого ведмідь не знав, —
Топтавсь по лапах і штовхав.
Встромляв він носа де не слід,
Сідав на чийсь смачний обід.
Газони м΄яв, траву топтав.
А у трамваї та метро
Він пасажирів так штовхав,
Що міг зламати їм ребро.
Ведмедикові п’яти років
Давали чемності уроки…
Та вихователі у нас
Даремно витратили час.
