А що із-за гори вилітав сокіл: Вірш

А що із-за гори вилітав сокіл,
Та вилітав сокіл, а за ним орел,
Та й за ним орел. Він кричить: “Постій!
Та не бить хочу, розпитать хочу.
Та і де ж ти бував, а що ти видав?”
“Я бував на морю, видав я диво,
Та видав я диво,- козака вбито,
Та козака вбито, не схоронено,
Та в крутім бережку похоронено.
Крізь його ребронька росте травонька,
Та коло серденька обвивається, (Двічі)
Та ніхто козаку не признається.
Прилетіло к йому а три ласточки,
А три ласточки, три касаточки:
Що перша ластонька – рідна матінка,
А друга ластонька – рідна сестронька, (Двічі)
А третя ластонька – жона молода.
Та де мати стояла – річка біжала,
А де сестриця – стала криниця,
Де жона молода – там роси нема, (Двічі)
Там роси нема і трава посхла”.