Сонце зайшло давно: Вірш

Сонце зайшло давно,
Стукає сон у вікно.
Ну пустіть мене, вже час, годі чекати,
До малої дитини, до теплої хати.

Ні ще не час, почекай.
Десь під вікном подрімай.
Хай дитятко моє мовить слово святе
І попросить у Бога здоров’я на новий день.

Спи, моє серце, спи засинай.
Сон заглядає вже до нас.
В мріях своїх в небо злітай,
Спи, моя пташко, поки є час.

Сонце зайшло давно,
Стукає сон у вікно.
Ну пустіть мене, вже час, годі чекати,
До малої дитини, до теплої хати.

Ні ще не час, почекай.
Десь під вікном подрімай.
Хай доспіваю я колискову свою,
Щоби лихо-біда обминали дитину мою.

Спи, моє серце, спи засинай.
Сон заглядає вже до нас.
В мріях своїх в небо злітай,
Спи, моя пташко, поки є час.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сонце зайшло давно":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сонце зайшло давно: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.