Станіслав Чернілевський – Забула внучка в баби черевички: Вірш

Забула внучка в баби черевички…
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.

Махнуло рученя на бензовозі –
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.

І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном —
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Станіслав Чернілевський – Забула внучка в баби черевички":

Відгуки до поезії: 1

  1. Марина

    Це теж захоплючий вірш. В ньому автор показує реальну житєву історію. А поруч гарна природа – світле небо і не залежно від літа чи осені. І шукати щось подібне думаю, що не варто, тут все вміло описано.

Залишити відповідь

Читати вірш поета Станіслав Чернілевський – Забула внучка в баби черевички: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.