Як прийде осінь тиха, сумовита
І вбере поле жовтою травою,
Земля затужить за леготом літа,—
Затужу за тобою…
Як прийде осінь тиха, сумовита
І все овіє тихою тугою,
Земля застогне — сумна, в скиби зрита,—
Заплачу за тобою…
А як прийдуть зими беззвіздні ночі,
Повні тривоги ожидання й болю,
Як студінь стисне чорну землі груду —
Забуття тінню вслоню твої очі…
Як забіліє сніг на моїм полі —
…Може, забуду!..
