Степан Чарнецький – Я іду: Вірш

Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене,
Вітер спомини звіє по мені,
Мов скиталець блудний, човен мій пожене,
Гей, на море, на хвилі на сині.

Я іду. Чи найду супокійний остров,
Чи забуду, як стріну затишшя,
Чи, як тінь, паде там вслід за мною любов,
Мені душу тугою вколише?..

Я іду… Я іду… Серед бурі огнів
В вічну путь, в забуття, серед ночі,
Тілько море шумить свою думу без слів,
Тілько жалібно мева кигоче.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Чарнецький – Я іду":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Чарнецький – Я іду: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.