Як сумно ти грала в той вечір розлуки,
Як жалко твій спів линув вдаль,
Неначе закляти хотів в свої звуки
Весь біль мого серця і жаль…
Ридали всі струни, акорди стогнали,
І серце щеміло в грудях;
Душа виривалась, і руки дрижали,
І сльози блистіли в очах.
Так дико твоєї гри линули звуки,
Мов море розбурханих фаль,
Що рвали з собою все горе розлуки,
Всю тугу, і смуток, і жаль…
