Степан Чарнецький – Тоска: Вірш

Гей, дзвонять дзвони, дзвонять. Рим шаліє,
В оргію сплітаються спіжеві звуки;
Летить псалом, росте, то знов німіє —
Понад дахи, склепіння, вежі, луки…

В’ється юрба, немов хребет гадюки,
В її очах огонь екстазу тліє,
Юрба пливе, хвилює, зносить руки,
А понад нею шум надземний віє…

Гей, Риме, Риме! Голос твоїх дзвонів,
Що так насильно поза хмари лине,
Коби не гинув в безвістях дороги —

Міг би забрати в’язку тихих стонів
І жменю смутків з нашої долини
Та жбурнути їх божествам під ноги…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Чарнецький – Тоска":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Чарнецький – Тоска: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.