Гей, гей! Чимало полетіло
Пташат від своїх гнізд,
Чимало хмар перекотилось,
Чимало згасло звізд!
Гей, гей! Чимало із левади
Сплило води у ліс,
І серця мрій чудових, ясних
Чимало час розніс?..
- Наступний вірш → Степан Чарнецький – Осінь холодна, непривітна, зимна
- Попередній вірш → Степан Чарнецький – Часом моє серце такий тисне біль
(Оцінок ще немає)