Степан Литвин – Любов залишається: Вірш

Сизокрилі птахи прилітають з-за обрію,
І вітрила весна підніма.
А тебе все нема, дорогої і доброї,
А тебе все нема і нема.

Виглядаю тебе, як веселки дніпровської,
Як зорі в наймолодші літа.
Усміхнися мені, наче вперше напровесні,
Подаруй найсолодші вуста!

І земля заспіва, зацвіте, запишається,
І побільшає в світі добра.
Проминає усе, а любов залишається,
Наче юності мила пора.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Любов залишається":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Любов залишається: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.