Степан Литвин – Журавлі-веселики: Вірш

Інні Семеновій

На чужині не так радіється й сумується…
Ти проводжаєш зграйку журавлину.
Твоє імення з Україною римується.
На чужині співай про Україну.

Там найдорожче все твоє: і пісня мамина,
І шум Дніпра, і лісу колихання,
І молоденька вишенька надламана,
І перше — недоспіване — кохання…

Співала ти і за морями-океанами,
На берегах і Темзи, і Парани.
Не стали чарівні чужі краї коханими.
Чужа тополя серця не поранить…

На чужині не так радіється й сумується.
Не так оплачуть доленьку чаїну…
Твоє імення з Україною римується.
На чужині співай про Україну.

І радощі життя, і тугу бору виспівай…
Усі заграйте, кольори веселки!
Над Бучею, над Києвом і над Борисполем
Летять й летять не журавлі — веселики.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Журавлі-веселики":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Журавлі-веселики: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.