Степан Руданський – Добре торгувалось: Вірш

Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці
З мазницею мужик ходить
Помежи крамниці…

У крамницях, куди глянеш,
Сріблом-злотом сяє,
Мужикові то й байдуже:
Він дьогтю питає.

У десятії крамниці
Два купці сиділо…
І в десяту мужик двері
Відхиляє сміло.

Відхилив: «Добридень, люди!» —
І й зачав питати,
Чи нема у них принаймні
Дьогтю де продати.

А купці переглянулись,
Стихача сміються;
«Здесь не деготь, — йому кажуть, —
Дурні продаються!..»

«Добре ж у вас торгувалось,
Що все розійшлося
І на продаж тілько два вас
В склепу зосталося!..»

Аналіз вірша “Добре торгувалось” Руданського

Вірш написаний у 1857 році ‒ за 4 роки до відмови від кріпацтва у Російській імперії. Будь-який простий чоловік вважався людиною другого сорту, адже у суспільстві елітою вважалися люди багаті й вільні. Байка від лікаря Степана Руданського, який прекрасно усвідомлював, що люди значно один від одного не відрізняються, на той момент була гострою соціальною сатирою.

Головна ідея твору ‒ уславлення кмітливості людини, яка готова з гідністю відповісти на образу, і осуд людей, які вважають своє соціальне положення правом ображати всіх, хто стоїть нижче на соціальній драбині.

Сюжет байки простий: мужик, ймовірно, чумак, ходить у великому місті з мазницею (відром для мастильних матеріалів) і шукає у незнайомому місті на незнайомому базарі дьогтю (аналог сучасного мастила). Проте дьогтю він не знаходить, натомість у одній з крамниць, в якій продавалися дорогі товари, він зустрічає двох багатих панів, які бажають з нього позбиткуватися й заявляють, що тут продаються дурні. Не розгубившись, мужик уїдливо відповідає, що добре торгувалося, якщо залишилося тільки два.

У вірші використані такі художні засоби:

• Метафора ‒ «сріблом-злотом сяє»;
• Протиставлення ‒ ввічливий і винахідливий мужик протиставляється грубим і нечемним купцям. Твір має цікаве кольорове протиставлення ‒ місто сяє сріблом-злотом, а чоловік потребує простого чорного дьогтю;
• Повторення ‒ «крамниці», «десята». Ці повтори показують, що чоловік наполегливий або йому дійсно дуже треба дьогтю;
• Використання діалектизмів ‒ «склеп» вказує на те, що чоловік у велике місто чи столицю прибув здалеку.

Автор використовує широкий спектр синонімів, що описують торгівлю ‒ «питає», «продати», «торгувалось», «розійшлося», «склеп», «крамниця». Це допомагає відтворити атмосферу ринку.

Персонажі характеризуються легкими штрихами. Мужик заходить у крамниці «сміло», чемно вітається. Проте він здається простакуватим, бо не звертає уваги на спокуси великого міста. Купці зустрічають його насмішками й російською мовою. Тобто показаний конфлікт не тільки між людьми з різним соціальним статусом, але й між українцем і росіянином чи зросійщеним малоросом, що більш ймовірно, бо врешті купці переходять на українську мову.

Твір показує, що людська гідність залежить від самої людини, від того, чи готова ця людина свою гідність захищати, а не від того, який у цієї людини статус у суспільстві.