Степан Руданський – Рана: Вірш

Перегнулась молодиця,
Шмаття віджимає,
А хлопчина під запаску
Ззаду заглядає.

Заглядає — що за рана?
Та й питає мами:
“А від чого то в вас рана
Помежи ногами?”

“Та то ми з батьком колись, — каже, —
Билися обоє.
Сокирою батько вдарив
Та й розтяв надвоє”.

“А розумний тато були!..
Добру міру знали!
Бо сокирою, як в око,
У п…у попали!”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Рана":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Руданський – Рана: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.