В опівночі на полу
Мужик пробудився,
Штани собі розпустив,
На жінку звалився.
Навпомацки затиснув —
Жінка — як не чує,
А синочок з-поза них
Все собі пантрує.
І йно тілько що мужик
Розхитався саме,
А синочок тут у плач:
“Не душіте мами!”
Та й позаду за матню
Потягає тата…
“Мовчи, сину, — каже той, —
Зроблю тобі брата!”
А той йому: “Та нащо
Робити болячку!
Брата, — каже, — не робіть,
А лучче собачку!”
