Стоїть явір над водою: Вірш

Стоїть явір над водою,
В воду похилився,
На козака пригодонька:
Козак зажурився.

Не хилися, явороньку,
Ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку,
Ще ж ти молоденький!

Не рад явір хилитися –
Вода корінь миє!
Не рад козак журитися,
Так серденько ниє.

Ой поїхав з України
Козак молоденький –
Оріхове сіделечко
Ще й кінь вороненький.

Ой поїхав на чужину
Та там і загинув,
Свою рідну Україну
Навіки покинув.

Звелів собі насипати
Високу могилу,
Звелів собі посадити
Червону калину.

“Будуть пташки прилітати,
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
З України вісті!”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (3 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Стоїть явір над водою":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Стоїть явір над водою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.