Світлана Кузьменко – Білі голуби: Вірш

Світ настав, мов із предиких снів,
Коли змішали з волею сваволю.
А я дивлюсь на голубів
І світло заздрю голубиній долі.

Вгорі гучне вороння, далебі,
Крильми пречорними закрити хоче небо.
Та доки є ви, білі голуби,
Я знаю, темені боятися не треба.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Білі голуби":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Білі голуби: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.