Світлана Кузьменко – Міри: Вірш

Віддаль до неба вимірюється
Зором очей, чулістю серць.
Свій початок і свій кінець
В кожному слухові й зорі.

В кожного власні зорі.

* * *

У людей багато необхідностей.
З рівністю чергується нерівність.
Та в усіх — в багатстві чи у бідності —
Є лише одна-єдина гідність.

* * *

Вчить людей учитель і мислитель
Із світлих книг і думання свого.
Та навчить найкраще той навчитель,
Що буває прикладом того.

* * *

Парадокси — направо й наліво.
Як початком — кінець, а кінець — навпаки.
І залежить від того, — де право, де ліво,
У який бік ідеш із якої руки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Міри":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Міри: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.