Стільки диво-держав на планеті.
Кожна чимось комусь чарівна:
Де в народу свої естафети…
А вітчизна в людини одна.
Там вона батьківщини частинка —
Лист у древа народу гіллі —
І клітинка її, і кровинка,
Своїх предків пилинка землі.
- Наступний вірш → Світлана Кузьменко – На Аскольдовій могилі
- Попередній вірш → Євген Маланюк – Одного дня
(Оцінок ще немає)