Душі покликання, серця призвання
Учити тих, хто буде після нас.
За сили, віру і усі старання,
Низький уклін, сьогодні, шлем для Вас!
Професія, що носить звання Вічна,
Бо сам Ісус апостолів учив,
І пізнавати світ цікаво й звично,
Якщо його всім серцем полюбив.
Усе життя ми будем пам’ятати,
Того, хто нас малих, колись навчав
І кожен рік в учительське це свято,
Хоч мимоволі школу пригадав.
І серце вдячністю наповниться до того,
Хто перше зауваження зробив,
Хто не бажав в житті тобі лихого,
Хто в тебе вірив і завжди любив.
Тому, нехай в цей день, всім педагогам,
Ангел із неба звістку принесе,
Здоров’я й щастя ниспослане Богом,
Затьмарить радістю і втіхою усе!
