Світи, місяцю: Вірш

Світи, місяцю, і ви, ясні зірниці,
Нема милого, не милі й вечерниці.

Візьму відерця та піду до криниці,
Аж там мій милий цілує молодиці.

Ой, годі, милий, молодиць цілувати,
Іди додому вечерю вечеряти.

Вечеряй, мила, вечеряй, здорова,
Мені стелеться аж у Крим дорога.

Вечеряй, мила, з дітками здорова,
Мені зварила дівчина чорноброва.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світи, місяцю":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світи, місяцю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.