Сидір Твердохліб – Гомін гір: Вірш

Шпиль вінчають хмар отари,
Мов з вулканів темний дим,
Зорі сяють, через хмари
Блиском блимають блідим.

По узбіччях стогнуть дуби,
Лине гомін, чути шум —
В хмарах трублять дивні труби,
Йде на доли жах і сум.

Дін… Дон, дін, дон… Дзвін півночі!
Йде черців по шпилю сім…
Відверніть лице і очі —
Сусе Христе!.. Вдарив грім.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Твердохліб – Гомін гір":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Сидір Твердохліб – Гомін гір: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.