— Співаче! Най громом поллється твій зов!
Той сльози лиш сіє, сей виточив кров,
Навіщо збільшати знемогу?
Сліз нині на світі у кожного вбрід,
О будь моя пісне — дорожний граніті
Скрізь горя так много, так много…
Най нині шукають в піснях забуття!..
В тобі най могуча життя б’є струя!..
Сіроми ждуть світла, розради!
Твій спів будь — веселка, будь сонце і сталь,
Най люди забудуть всю людську печаль…
Ой серце! Чи я би не радий!..
