Гей! гей! воли круторогі!
До домоньку спішіть ви небоги,
Бо там жінка визирає,
З очей сльози обтирає.
Спішіть, круторогі!
І в чужині мило сонце гріє,
Птах співає, трава зеленіє;
Но наймильше в ріднім краю
Птах співає в зелен-гаю,
Трава зеленіє.
І в чужині чути пісню милу,
І там очі мають чудну силу;
Но найкращі очі має
Та дівчина, що співає
Руську пісню милу.
І в чужині люди умирають,
У могилах сном твердим дрімають:
Но наймильше умирати,
Днини воскресіння ждати
У рідненькім краю.
Гей! гей! воли круторогі!
До домоньку спішіть ви небоги,
Бо миленько умирати,
Світ біленький покидати
Лиш у ріднім краю.
