Други мої милі,
Орли і соколи,
Не вернуться тоті часи
Вже відай ніколи,
Коли ми в вечір з глибини серця
Думочки рідні жваво співали,
Аж милозвучно луги, діброви,
Рожа, калина ся розлягали.
Други ви мої, орли-соколи,
Відай не верне час той ніколи!
Други мої милі,
Орли і соколи,
Не вернуться тоті часи
Вже відай ніколи,
Як ми співали з глибини серця
Пісню за Гриця, за вечорниці,
За козаченьків і давню долю,
Руту, любисток для красавиці.
Други ви мої, орли-соколи,
Відай не верне час той ніколи!
Де-сьте ся поділи,
Часи золотії?
Котрим краєм вас шукати,
Літа молодії?
Ци-сьте попали в безодні розтвори,
Ци вас накрило филями море,
Ци-сьте як гомін в степу сконали,
Ци-сьте як камінь в воду потали?
ЦИ-сьте злетіли пташков маленьков,
Ци-сьте зів’яли квітков красненьков?
Ци вас розвіяв вихор полями,
Ци вже голосить ворон над вами?
Ци блискавиці вас може забили,
Ци-сьте в могилу головку склонили?
Скажіть ви, любі, де вас шукати,
Бо без вас хоче серденько конати.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Годі вже, годі, орли-соколи,
Ми вже не вернем до вас ніколи!
