Сидір Воробкевич – Ранок: Вірш

Звізди гаснуть, сонце сходить,
Вже збудились птички всі.
Соловейко вже заводить
При поточці у гаї.
Жайворонки підлітають,
Мило в воздусі співають,
Бога величають.

З дзвіночками худобина
На пасовиско іде,
Вся толока і долина
Вже збудилась і гуде.
В поле хлопці поспішають,
На сопілках вигравають,
Бога величають.

Цвіт в городі в сонці сяє
Мов той камінь дорогий,
І барвінок, тулипани,
Рожа і гвоздик малий –
Всі до неба ся здіймають,
І мов тиху піснь співають,
Бога величають.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Ранок":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Ранок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.