Чи є в світі кращий танець,
Як веселий наш козак?
Аж дивується поганець,
Як танцює наш бідак.
Кождий каже: добрі люде,
Нема в світі і не буде
Понад танець – гей! га! га!
Веселого козака.
Від великого Дунаю
Аж до синього Дніпра,
Чи в пустині, чи у гаю,
Чи на берегах Дністра,
В Україні і Подолю,
В темних горах і у полю
Всі гуляють, що аж га!
Веселого козака.
Бо козак наш танець рідний!
Він у нас давно настав,
Як ще народ був свобідний
І недолі ще не знав.
Щастя, доля проминули,
Але ми ще не забули,
Хоч нам смутно – ой, га! га!
Погуляти козака.
Руські хлопці і дівчата
Як учують: гоп! га! га!
Цілим тілом і душею
Підскакують козака.
Дівча моргне бровоньками,
Хлопець цокне підківками,
Серце тьохне, що аж га!
І танцює козака.
Хоть лицарі пощезали
І Богдана вже нема,
Руських ніг не пов’язали,
А в серцях не все зима;
Від старого до дитини,
Від матусі до дівчини –
Всі співають: гоп! га! га!
І гуляють козака.
І старенькі батько-мати,
Що в могилах вже лежать,
Як зачне бандурка грати,
Тішаться і нас учать:
Не смутіться, руські діти,
Жийте, уживайте світа!
Заспівайте: гоп! га! га!
І гуляйте козака!
