У долині ставочок
І маленький млиночок,
А в млиночку дівчина –
Хорошая калина.
З тов дівчинов я не раз
Грався через перелаз.
Недалеко від млина
Була хатка ненина.
Було, вкупці співаєм,
В воду вудку кидаєм,
А як зловим щупака –
Ех, по греблі тропака!
Все теперки змінилось,
Дівча дівков зробилось
І забуло, що ми раз
Грались через перелаз.
Бо як її згадаю:
«Знаєш, мила, мій раю,
Як ми туди гуляли,
Раки пекли, скакали…»,
То вона лиш головов
Махне, скаже: «Будь здоров!»
Швидко, хутко до млина,
Бо як рожа рум’яна.
