Там за лісом, там за лугом,
Там мій милий оре плугом. (Двічі)
А він оре, а я плачу,
Свої літа марно трачу. (Двічі)
Понесу я йому їсти,
Чи він скаже мені сісти. (Двічі)
Він наївся, ще й напився.
Коло плуга положився. (Двічі)
Ой, чом лежиш, чом не ореш,
Чом до мене не говориш? (Двічі)
А я лежу та й думаю,
Що погану жінку маю. (Двічі)
Не сватав ти мене вночі.
Не вибрав ти ніхто очі. (Двічі)
